Робочий стандарт епаньол-бретона – це те, як в ідеалі повинен працювати собака в полі – вимоги до елементів роботи. Взято з матеріалів федерації фільд-трайлу (філдс траїлса).
Хід:
У епаньоль-бретона хід веселий, живий, яскравий. Енергійний і безперервний галоп є послідовністю швидких укорочених рухів. Неприпустимим є довгий або уривчастий галоп.
Положення голови. Голова повинна бути розташована високо, але не надмірно, над лінією спини, лінія морди та верхньої частини голови злегка нахилена. Голова завжди рухлива, що демонструє постійний контроль та сприйнятливість запаху у пошуку дичини. Однак, у деяких складних умовах допускаються короткочасні перевірки запаху внизу.
Пошук. Має бути раціональним, систематичним, але не механічним; свідчити про те, що собака полює “не перестаючи”, адаптуючи пошук до умов середовища та рельєфу місцевості, постійно залишаючись у контакті з ведучим.
Стійка. Прихопивши запах, після швидкої перевірки собака повинен дуже владно і впевнено робити потяжку, щоб затиснути птаха. Стійка у епаньоль-бретона висока на ногах, навіть якщо була зроблена без потяжки; однак при раптовій стійці допускається й інше положення тіла – за умови, що морда буде розташована у напрямку дичини досить високо, свідчивши про контроль птиці собакою. Лежача стійка не дозволяє присуджувати собаці ЦАЦ незалежно від якості її виступу.
Підводка. Повинна проводитися насторожено відразу по команді ведучого і демонструвати рішучість собаки зберегти зв’язок “господар – дичину” доти, доки остання не злетить. Відмова від підведення є серйозним недоліком (за винятком випадків, коли дичина знаходиться в безпосередній близькості).
Подача. З суші та води повинна проводитися за командою, швидко та азартно.